Russian (CIS)Ukrainian (UA)English (United Kingdom)
Главная История Петриковского края Історичні етапи відродження Петриківського району (уривок)
Історичні етапи відродження Петриківського району (уривок)

Прим.: всі матеріали представляються для ознайомлення. Повний архів книги "ПЕТРИКІВСЬКИЙ КРАЙ: історія та сучасність" незабаром буде викладено на сайті.

22 грудня 1962 року Указом Верховної Ради України була прийнята постанова № 2 «Про укрупнення сільськогосподарських районів і створення територіально-виробничих, колгоспно-радгоспних управлінь».

В народі дії на виконання цієї постанови називали «реформи М. Хрущова», метою якої була необхідність як найшвидше підняти таку важливу галузь економіки як сільське господарство нашої колишньої багатонаціональної держави. У зв'язку з постановою Верховної Ради України в кінці 1962 р. був ліквідований Петриківський район і приєднаний до Царичанського. Це вольове рішення зламало історичні традиції, тісно пов'язані з козацькою психологією та своєвільним характером населення, яке проживало на території Петриківського краю. Пройшли роки і десятиліття, і ми бачимо, що тільки в нашій Дніпропетровській області зникли сотні населених пунктів (статистика говорить - більше 400 сіл і селищ) і декілька районів, таких як Петриківський, Новопокровський, Котовський, Лихівський та інші. Народна мудрість говорить, що кращий суддя - це час. Проілюструвати події того часу ми хочемо на прикладі сільськогосподарського Петриківського району. В 1963 р. він був розділений на дві частини, дві третини відійшли до Царичанського, а одна - до штучно утвореного Дніпропетровського району. Ухвала ця укладена без найменшої згоди депутатів районної Ради Петриківського району. Відтоді уславлена світом Петриківська земля автоматично стала іменуватися Царичанкою. Тоді ж Петриківка раптом виявилася не дуже перспективним населеним пунктом. Разом з тим слід зазначити, що за 29 років перебування в складі Царичанського району трударями Петриківського краю було вироблено продукції та інших послуг майже на десятки мільйонів карбованців.
З маленького непримітного села Царичанка на очах почала перетворюватись у монументальну експозицію грандіозних кам'яних споруд епохи розвинутого соціалізму. Де й взялися нові будівлі загальною площею в десятки тисяч квадратних метрів, а в Петриківці за 29 років збудували чотири будиночки площею 4 тисячі квадратних метрів. Все інше створене, ще в довоєнні роки, з часом зазнало великої руйнації та занепаду.
Ведення господарства на Петриківщині багато у чому різнилось від подібного у селах Царичанського Приорілля. Не слід забувати і те, що Петриківський район своїми землями впритул наблизився до Дніпропетровська та Дніпродзержинська. З цими промисловими центрами петриківчан пов'язували давні стосунки. Економічний розвиток Петриківського району був набагато перспективнішим у порівнянні з відносно віддаленим від промислових центрів Царичанським районом.
Вже у 1965 році мешканці колишнього Петриківського району створили групу, яка ставила за мету відновлення історичної справедливості, статусу і території Петриківського району. До складу ініціативної групи з відновлення району увійшли: Г. Мартиненко - організатор, С. Авдєєнко, Ф. Артеменко, Ю. Богомаз, О. Кондратьєв, Г. Лаврінен-ко, Я. Ламза, Г. Мостовий, Ф. Панко, М. Поздняков, В. Приймак, Ф. Продай, П. Пікуш, В. Гречко, Л. Пата, В. Козир, І. Бабич, Д. Волошин, П. Шербак. Всі вони вірили у те, що досить звернутись до обласного керівництва, як все одразу стане на свої місця. Саме з вірою у силу Комуністичної партії і було продиктовано прохання відновити Петриківський район, з яким ініціатори звернулися до першого секретаря Дніпропетровського обкому КПУ О. Ватченка. Але швидкого рішення складного питання не було і почалася важка робота ініціативної групи небайдужих петриківчан.
Мрія відновити Петриківський район не вмерла. Обраний в 1969 р. від Петриківського району делегатом на Всесоюзний з'їзд колгоспників В. Булавін зміг передати економічну довідку про недоцільність ліквідації Петриківського району Генеральному Секретарю ЦК КПРС Л. Брежнєву. На з'їзді В. Булавіна було обрано до робочої президії, а в ході роботи - членом Всесоюзної Ради Колгоспів.
Але як показало реальне життя в умовах тоталітарного режиму правління КПРС та Компартії України, відновити Петриківський район було неможливо. Це вже є історичним минулим.
Вдома у В. Булавіна працівники КДБ вилучають всі конспекти-чорнетки з розрахунками доцільності відновлення Петриківського району.
Докорінно ситуація стала змінюватися в середині 80-х років XX ст. Тоді вперше до Всесоюзного та Республіканського парламентів було обрано депутатів з демократичними поглядами. Відходило в минуле активне життя комуністичної партії, а також можливість всім і з будь-якого питання нав'язувати свою волю.

 

1989 рік сподівань

Бажання жителів Петриківського краю відродити власний район зросло під час демократичних виборів до Верховної Ради СРСР у 1989 році.
На цих виборах депутатом було обрано С. Конєва. Активісти по відновленню Петриківського району зустрілись з народним депутатом та висловили йому головні причини необхідності відродження району, серед яких були:
по-перше, збереження історико-культурного, етнографічного та природного пласту козацького краю;
по-друге, повернення мешканцями громади історично складених традиційних зв'язків, ліквідація морально-психологічного напруження серед жителів Петриківського краю;
по-третє, доцільність збереження та відтворення соціально-економічного, географічного розвитку Петриківського району приведе до ліквідації соціального протистояння між Петриківською та Царичанською громадою, яке не припинялося з 1963 р.
Про відповідну домовленість з народним депутатом С. Конєвим щодо відродження Петриківського району були поінформовані члени ініціативної групи, а також депутати різних рівнів, керівники господарств та організацій Петриківського краю.
Реакція у різних місцях була далеко не однакова. Та більше було тих, хто сприйняв ідею відновлення району, як свою власну.
Так члени ініціативного комітету займались розповсюдженням листівок-агіток, ознайомленням з проектом «Звернення до Президії Верховної Ради УРСР», проводились індивідуальні бесіди, створювались групи активістів у кожному селі. Уся ця робота велася протягом року.
Наприкінці 1989 р. відбулась ще одна зустріч - цього разу вже делегації активістів відродження Петриківського району - з народним депутатом СРСР С. Конєвим.

 
 
   

Петриковская роспись Петриковская роспись уроки Петриковская роспись в картинках Мастера петриковской росписи Петриковская роспись фото Петриковская роспись техника Петриковская роспись мастер класс Петриковская роспись рисунки Купить петриковская роспись Петриковская роспись скачать Музей петриковской росписи Петриковская роспись видео Петриковская роспись для начинающих Петриковская роспись узоры Петриковская роспись по дереву Петриковка Петриковка Днепропетровская обл Петриковка днепропетровская область Днепропетровск Петриковка пгт петриковка Село петриковка Петриковка роспись Экскурсия в Петриковку Петриковка фото Петриковская роспись техника Петриковская роспись рисунки Петриковская роспись картинки Петриковская роспись купить Роспись петриковская Петриковская роспись мастер класс Петриковская роспись по дереву Украинские сувениры Магазин сувениров украинских  народных промыслов. Шкатулки, писанки, подсвечники, тарелки, кольца для салфеток, ложки, колокольчики, матрешки